Text1.ru cryapachy, S.D.U & Сдобрымутром - Лічені дні

Янголи знову в крові
Знову з ніг до голови
Підошви топчать поріг
Та не лише бойовий
Серед поранених міст
Знов засяють вогні
Скільки б іх не було це ліше лічені дні
Зачекай
Чуєш, просто нам ще треба трохи часу
Зачекай
Чуєш, скоро небо буде знову ясним
Зачекай
Сумно, аж за край
У пітьмі
Десь за сотні кілометрів чахнуть квіти на вікні
Не у своєму місті
Не на своєму місці
На самоті знов підпалив листя
Ще один день де ти не зловився ні з ким
Мізки лоскоче крізь вікна в скотчі надії промінь
Ці однакові дні несмачною жуйкою знов застрягають в горлі
Живі - це плюс
Та як оскаженів твій пульс
Я так не хочу кожен день дивитись новини
Тому й дивлюсь
Та звичний крапаль вже не знімає втому
На Гугл-мапі немає дому
Змітаю в торбу уламки з долу
Не знаю де ми, не знаю, хто ми
Який день сьогодні, хз, але шось схоже на понеділок
Тут крила птахів на асфальті. Вони кудись не долетіли
Та ми повернемось до старих часів
Де стіни трясуться лише від басів
Де стіни трясуться лише від басів
Янголи знову в крові
Знову з ніг до голови
Підошви топчать поріг
Та не лише бойовий
Серед поранених міст
Знов засяють вогні
Скільки б іх не було це ліше лічені дні
Зачекай
Чуєш, просто нам ще треба трохи часу
Зачекай
Чуєш, скоро небо буде знову ясним
Зачекай
Сумно, аж за край
У пітьмі
Десь за сотні кілометрів чахнуть квіти на вікні
озбуди в останню ніч, моє серце наче камінь
Від новинних протиріч нашпигованих плітками
Покажи останній день, коли знов почую голос
Тих хто поки що затих, бо в домі ходить незнайомець
Немає зв’язку стільникового та є зв’язок що міцніше без базових станцій
Карбованиі заживо в пямяті люди з дитинства шо пахне акацією
Не зачиняй на замок двері квартиры аж раптом свої без ключів до вечері
зайдуть
У голові знову пісні параної, не знаю день тижня та знаю добу
Всі ми перемішані внутрішньо, всі без перебільшення в унісон
Колекція зламаних усмішок, з полотен Пікассо ми буцімто
Та диво трапляється інколи, ніби то ножем по живому
Почуєм нарешті слова збирайся ми їдем додому