Text1.ru Nikow - відкритий океан

Ніков Дмитро ОлександровичКуди зникала ось та легкість?
Я тричі думаю, що кажу - це уже не те
Гріюсь і флешбечу в кожному куплеті
Чи вийде не помітити твоє лице?
Ніжність у словах, у рухах, у малюнках
Не зможу стисло описати ії, хоч убий
Твій шепіт досі чується у моїх вухах
Слідкує, аби я не загубив слід
Ти постійно у моїх думках
Ти постійно у моїх думках
Ти постійно у моїх думках
Ти постійно у моїх думках
Ледве шкутильгав, але я йшов вперед
Лічені години до вхідного, із передчуттям
Вітер з-за кордону не дістав мене
Ми винесли наші роки життя в відкритий океан
Ледве шкутильгав, але я йшов вперед
Лічені години до вхідного, із передчуттям
Вітер з-за кордону не дістав мене
Ми винесли наші роки життя в відкритий океан
Я ще подекуди заходив в наш музей
Допоки якось не дізнався, що ти його знесла
Знана проблема нецілованих плечей
Чи важко тобі було нищити своє мистецтво?
Ми ще поєднані прозорими нитками
Їх неможливо зрізати, попри усе бажання
Завтра думки про тебе стануть слабше
Я розчаровуюсь і це прекрасно
Я присягаюсь, ніколи не скажу :
«Навіщо ми це починали»
Завтра думки про тебе стануть слабше
Я розчаровуюсь і це прекрасно
Я присягаюсь, ніколи не скажу :
«Навіщо ми це починали»
Ледве шкутильгав, але я йшов вперед
Лічені години до вхідного, із передчуттям
Вітер з-за кордону не дістав мене
Ми винесли наші роки життя в відкритий океан
Ледве шкутильгав, але я йшов вперед
Лічені години до вхідного, із передчуттям
Вітер з-за кордону не дістав мене
Ми винесли наші роки життя в відкритий океан