Text1.ru Smetana Band - Зміни

Не знав, що коли падає на плечі,
Під поглядом твоїм вологий сніг,
Він важить стільки ж що й усі ті речі,
Що жоден з нас так і не відпустив.
Й поміж нами росте темрява прірви,
Хибний шлях кличе нас знов.
Але виринай зі снів -
Шкода, що болить.
Та нащо сліди свої
Ставити двічі
У минулорічний сніг.
Знаєш же, тобі
Зміни так личать.
І ми вирушимо в світ,
Вихреснувши мить,
Де хтось з нас за звичкою
Іншого кличе.
Відпускаючи, люби
Себе більш за всіх -
Це так тобі личить.
Я обіцяю назавжди піти -
Ти обіцяєш змінитись на краще,
І я довіряю, та вже в самоті,
На цьому тлі, щиро вважаючи:
Зі мною важче.
Ти знов розквітнеш з приходом весни,
Цього разу не позичай на це чужої думки.
Досвід таки дається взнаки,
Любов до себе - твої обладунки.
Не іди в темряву прірви,
Хибне те, що кличе нас знов.
Але виринай зі снів -
Шкода, що болить.
Та нащо сліди свої
Ставити двічі
У минулорічний сніг.
Знаєш же, тобі
Зміни так личать.