Text1.ru Довгий пес, Аппекс & Jointjay - Дивлюсь на район з вікна

Дивлюсь на район з вікна.
Дивлюсь на район з вікна.
А я...Дивлюсь на район з вікна.
Стежу за стежками, стежу за стежками.
Дивлюсь на район з вікна.
Стежу за стежками.
Дивлюсь на район з вікна.
Де звик так вештатись.
Дивлюсь на район з вікна.
Стежу за стежками.
Дивлюсь на район з вікна.
(Гавкіт)
Старшаки уже не такі авторитетні, як колись:
Вигляд потертий, вочевидь – труднощі терплять по-житті.
Все якось зменшилося навкруги,
Стою, ніби причеплений на штатив.
Книгу відклав і дивлюся з вікна на район, і на стежки де,
За звичку мав колись вештатись.
Копав м'яча, в шкільній формі, поміж дерев,
Через паркан перелазив – роздер штани:
Втікав із городів чужих, за пожежкою.
Поле обросло котеджами,
За двором продовжую стежити.
Можу не приїжджать тижнями.
Гублюсь в помороку без шали.
Дививсь на район з вікна. (дивлюсь)
Внизу працювала мітла. (work)
Із даху вода тікла. (дощ)
Цей день нам не дав тепла. (ні)
Ти куриш траву з відра,
Дують в мій бік вітра.
Дивлюсь, як ви сіли в ряд:
Булькотить ваш спорт-снаряд. (буль-буль)
Дививсь на район з вікна:
Сохне прання – зацінив гардероб.
Де роба, там чорнороб.
Де кімоно, там син когось поборов. (кія)
Буває відкритий балкон,
Навіть, дехто повісив ікону на ньому.
Слава господу богу святому, (амінь)
Точно тепер у безпеці район.
Дивлюсь на район з вікна,
Там людей хаотична хода,
У всіх невідкладні діла:
Носять продукти в кульках,
У кульках виносять сміття.
Так проходить життя, це я чітко затямив:
діти біжать у підвал, а згодом виходять дідами з підвалів.
Замість кафе-бару "Троянда" (за ринком)
Суші та роли з собою. (на винос)
Відкрита фіранка, (кватирка)
У ній голова на штативі, замотана в штору.
З газону зробили стоянку, (машини)
Землю згорали колеса. (багнюка)
Авто стоїть впоперек стежки, (незручно)
А ларьок із жуйками знесли.
Дививсь на район з вікна:
Дядько на кухні п'є самогон,
Повільно заїв пирогом. (let's go)
Та він не алкаш, я знаю його.
А ось цей ось, на поверх нижче і вліво,
Сильно кладе, щоб душа не боліла.
Часто на лавці валяється тіло,
Та це, як він каже, не моє вже діло.
Дививсь на район з вікна: (дивлюсь)
Дзвонить у домофон воєнком.
Потім проскочив ривком,
Коли тітка виходила з чорним кульком.
Реаліті-шоу чи сітком?
Але тут не чутно закадровий сміх.
Добре, що хоч вже не падає сніг...
Home, sweet home.
А сьогодні вже, напевно, день,
Коли не треба крутитись по колу, білкою в колесі.
Без видимої користи повторювати те саме, по сто разів,
Коли можна призупинити хід подій, такий прискорений.
Забуті спогади знову знайти, як загублений скарб,
Який засипав час, попід шаром піска.
Дістати з голови каскад із коренем,
Порегортать поволі сторінки історії.
Книгу відклав і дивлюсь на район з вікна.