Text1.ru Zefear - В Збаражі за пагорбом

В Збаражі за пагорбом жив німий жебрак.
Подумки молився Богу наяву і в снах.
Зверхньо споглядали люди як до церкви йшли.
На ногах у нього були виразки страшні.
Якось захопив Збараж Ібрагім-паша,
Зажадала смерті всім османськая душа.
І сказав: "Жебраче, вколонись панові свому!
Бачу, що набожний ти, та Бог тебе забув.
Віднині твій бог - це я
І моя це земля!
Шану дай моїм словам
Чи достану ятаган.
Якщо ти не вклонишся - місто розвалю
Всіх його мешканців і церкву я спалю."
Стали голосити люди, щоб він ниць упав
Щоби цим жахливим мукам край він поклав.
Та німий жебрак був дуже мудрий і святий
Бачив, що паша до міста намір мав лихий.
Що руїни Збаража - невідворотній шлях.
І від цього не врятує ні осман, ні лях.
Він мовчав і моливсь.
Він мовчав і моливсь.
І сказав тоді людям гордий Ібрагім:
"На ваш суд лишаю я, що робити з ним.
Чи готові ви святого жертвою віддать?
Або із османами мужньо воювать?"
І схопили люди німого жебрака,
І чиясь із натовпу із ножем рука
Святу душу вивільнила з тіла його...
Довго ще над Збаражем вирував вогонь.