Text1.ru YUVI - 30 повінь

Я забираю свою прозу
Розмитую казками
Було так непросто
Потреба підказ!
 
Потреба підказки!
 
Я забираю свою прозу
Розмитую казками
Було так непросто
Потреба!
 
Потреба підказки!
 
Єднаю свою прозу
Розмитую казками
Б-б-б-було так не просто
Потреба підказ!
 
Потреба підказки!
 
Єднаю свою прозу
Розмитую казками
Б-б-б-було так не просто
Потреба підказ!
 
Я співала тобі уві сні
Бача в прозорих рядках твою душу
Та горить синевою в домашній печі
Тікає, поки я не затушу
Тоє горе палає, моє горе мовчить,
Виводить на сушу
Та я не відпускаю, мене не відпускає, я мушу!
Я мушу стояти навколішки
Смиренно сумуючи
Сирена вальсує малюючи слізьми твої лекала -
Безжальна, невчасна
Я малюю в собі нову ліру ривками
Забракло смути, журби
Повертаюсь на тоє шо єднало -
Мої й твої
 
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
Мої й твої
 
Ти враз украсив мою осінь багряними ранами
Циклом в тридцять повінь іржавою барвою
Я забираю свою прозу
Розмитую казками
Було так непросто
Потреба!
Ти враз украсив мою осінь багряними ранами
Циклом в тридцять повінь іржавою барвою
Я забираю свою прозу
Розмитую казками
Було так непросто
Потреба підказки!