Text1.ru СТАСІК - Герої вмирають

Герої вмирають.
І біль відчувають, і жах
Герої вмирають
в окопах і у бліндажах.
У ліжках шпиталів,
швидких, недостатньо швидких.
Від холоду, сепсису
та від поранень важких.
Вони помирають
бо зброю роз'їла іржа.
Від снайпера кулі,
розтяжки, гранати, ножа.
Герої вмирають,
бо баки соляри пусті,
Або від петлі
що застала їх
на самоті.
Не треба казати
вони не вмирають,
бо це
Потворна неправда,
Брехня лицемірна в лице
Для батька та матері
кожного, кожної з тих,
Хто бився героєм
і смертю героя поліг.
Хто в жертву приносить
Минуле, мабутнє своє
Хто мовчки у плитах гранітних
Навік постає,
Один серед списків імен
та підрозділів назв.
Герої вмирають
Вони помирають
За нас.