Text1.ru Petr Zelenin - Наскрізь
Текст песни
Наскрізь
Рух не зупиняя
Просто відпускаю
Ти збагнеш колись
Наскрізь
Ранок нічь лікує
Більше не існує:
Люба зупинись….
1:
Важко занадто
Боляче від думки
невже це крапка,
Зведені рахунки
у думках Прірва
кулаки стисну
Ти тепер вільна
і все це дійсно
Від себе не втечеш
Не ошукаєш серце
сама ти знаєш все це
Ти знаєш все, але ж
Нам двом так буде краще
ти зрозумієш Нащо
тебе сьогодні втрачу
і серце втрачу теж
І навряд чи легше
стане після втечі
боляче до речі нам обом
Ти двері зачинила
Пробачаю мила
Нащо ж погасила цей вогонь
Наскрізь
Рух не зупиняя
Просто відпускаю
Ти збагнеш колись
Наскрізь
Ранок нічь лікує
Більше не існує:
Люба зупинись….
2:
Серце зачинено
Вхід заборонено
А колись вірили,лиш один одному,
Лиш одне одним були зачаровані, -
Лебеді, ворони поміж безоднями
І що б там не було,
Куди б ти не зникала,
Скажи, що з нами стало
Між нами ніби скло
Від себе не сховатись,
Й зарано ще здаватись
Та сил нема змагатись,
За те, що загуло.
І навряд чи легше
стане після втечі
боляче до речі нам обом
Ти двері зачинила
Пробачаю мила
Нащо ж погасила цей вогонь
Наскрізь
Рух не зупиняя
Просто відпускаю
Ти збагнеш колись…
Наскрізь
Ранок нічь лікує
Більше не існує:
Люба зупинись….
Наскрізь
Рух не зупиняя
Просто відпускаю
Ти збагнеш колись
Наскрізь
Ранок нічь лікує
Більше не існує:
Люба зупинись….
Рух не зупиняя
Просто відпускаю
Ти збагнеш колись
Наскрізь
Ранок нічь лікує
Більше не існує:
Люба зупинись….
1:
Важко занадто
Боляче від думки
невже це крапка,
Зведені рахунки
у думках Прірва
кулаки стисну
Ти тепер вільна
і все це дійсно
Від себе не втечеш
Не ошукаєш серце
сама ти знаєш все це
Ти знаєш все, але ж
Нам двом так буде краще
ти зрозумієш Нащо
тебе сьогодні втрачу
і серце втрачу теж
І навряд чи легше
стане після втечі
боляче до речі нам обом
Ти двері зачинила
Пробачаю мила
Нащо ж погасила цей вогонь
Наскрізь
Рух не зупиняя
Просто відпускаю
Ти збагнеш колись
Наскрізь
Ранок нічь лікує
Більше не існує:
Люба зупинись….
2:
Серце зачинено
Вхід заборонено
А колись вірили,лиш один одному,
Лиш одне одним були зачаровані, -
Лебеді, ворони поміж безоднями
І що б там не було,
Куди б ти не зникала,
Скажи, що з нами стало
Між нами ніби скло
Від себе не сховатись,
Й зарано ще здаватись
Та сил нема змагатись,
За те, що загуло.
І навряд чи легше
стане після втечі
боляче до речі нам обом
Ти двері зачинила
Пробачаю мила
Нащо ж погасила цей вогонь
Наскрізь
Рух не зупиняя
Просто відпускаю
Ти збагнеш колись…
Наскрізь
Ранок нічь лікує
Більше не існує:
Люба зупинись….
Наскрізь
Рух не зупиняя
Просто відпускаю
Ти збагнеш колись
Наскрізь
Ранок нічь лікує
Більше не існує:
Люба зупинись….
Оставьте свой комментарий