Text1.ru Інший Сценарій IS - Time
Текст песни
Час, секундами спливає,
та за собою тягне день за днем,
і по життю так поруч шкутильгає,
та буде йти коли ми вже впадем.
Коли не зможемо піднятись,
коли зробили свій кінечний крок,
та через біль незможем розсміятись,
лишивсь повітря останній ковток.
Час не лікує, не вертає, не допомагає,
стереотипи, що брехнею підкорили нас,
за обрієм світів, тисячоліть та ер блукає,
частина світу ми, а ми то безкінечний час.
Беповоротно щосекунди поглинає простір,
в минуле відправляє череду подій,
вже сніговим покровом лютий застиляє постіль,
на це відведений у нього що не є час свій.
У кожного своя кімната, в частині світу
свій затишний куточок де коротаєм вік,
там де дерева увібрали крони свої цвітом,
та розпускаються бруньки лише раз на рік.
Я повернувся ніби з сну який тривав хвилину,
хвилину довжиною у всі мої роки,
я цього світу бачив лише мізерну частину,
час довжиной в життя, ескізом від руки.
А час летить без зупину,
Це лиш моменти життя,
А ми рахуєм хвилину,
Куди нема вороття,
А час летить без зупину,
Роки створили віка,
Переведу на годину,
Ця часу стрімка ріка.
Годинник стрілки зупинив, не відбиває такт,
завмер неначе навкруги весь світ в одну хвилину,
я на секунду втратив із реальностю контакт,
та повернувся подумки назад в свою родину.
Де тато найсильніший був, опора для сімї,
а мама цій сімї вкладала свою душу,
там де на вранішній росі співали соловї,
босоніж міряв я тоді на глибину калюжу.
Цікава річ так званий час, що плине до кінця,
ти ніби памятаєш все та повернуть не взмозі,
не пожалів з роками він дитячого лиця,
частково зморшками убрав та сивиною коси.
Він забирає близьких нам та дорогих людей,
на черзі будемо і ми, як відібють куранти,
відправимось у світ танцюючих тіней,
а поки що ми всі у цьому часі арештанти.
І доки кожна із секунд летить крізь простір-час,
і спопеляє вщент матерію навколо,
я твердо стану на одну із трас,
щоб залишити слід у часі що довкола.
А поки що візьму, годинник заведу,
бо не годиться так стоять йому без діла,
у дитсадочок я піду синочка заведу,
ще ніби вчора мама мене сюди водила.
А час летить без зупину,
Це лиш моменти життя,
А ми рахуєм хвилину,
Куди нема вороття,
А час летить без зупину,
Роки створили віка,
Переведу на годину,
Ця часу стрімка ріка
А час летить без зупину,
Це лиш моменти життя,
А ми рахуєм хвилину,
Куди нема вороття,
А час летить без зупину,
Роки створили віка,
Переведу на годину,
Ця часу стрімка ріка
та за собою тягне день за днем,
і по життю так поруч шкутильгає,
та буде йти коли ми вже впадем.
Коли не зможемо піднятись,
коли зробили свій кінечний крок,
та через біль незможем розсміятись,
лишивсь повітря останній ковток.
Час не лікує, не вертає, не допомагає,
стереотипи, що брехнею підкорили нас,
за обрієм світів, тисячоліть та ер блукає,
частина світу ми, а ми то безкінечний час.
Беповоротно щосекунди поглинає простір,
в минуле відправляє череду подій,
вже сніговим покровом лютий застиляє постіль,
на це відведений у нього що не є час свій.
У кожного своя кімната, в частині світу
свій затишний куточок де коротаєм вік,
там де дерева увібрали крони свої цвітом,
та розпускаються бруньки лише раз на рік.
Я повернувся ніби з сну який тривав хвилину,
хвилину довжиною у всі мої роки,
я цього світу бачив лише мізерну частину,
час довжиной в життя, ескізом від руки.
А час летить без зупину,
Це лиш моменти життя,
А ми рахуєм хвилину,
Куди нема вороття,
А час летить без зупину,
Роки створили віка,
Переведу на годину,
Ця часу стрімка ріка.
Годинник стрілки зупинив, не відбиває такт,
завмер неначе навкруги весь світ в одну хвилину,
я на секунду втратив із реальностю контакт,
та повернувся подумки назад в свою родину.
Де тато найсильніший був, опора для сімї,
а мама цій сімї вкладала свою душу,
там де на вранішній росі співали соловї,
босоніж міряв я тоді на глибину калюжу.
Цікава річ так званий час, що плине до кінця,
ти ніби памятаєш все та повернуть не взмозі,
не пожалів з роками він дитячого лиця,
частково зморшками убрав та сивиною коси.
Він забирає близьких нам та дорогих людей,
на черзі будемо і ми, як відібють куранти,
відправимось у світ танцюючих тіней,
а поки що ми всі у цьому часі арештанти.
І доки кожна із секунд летить крізь простір-час,
і спопеляє вщент матерію навколо,
я твердо стану на одну із трас,
щоб залишити слід у часі що довкола.
А поки що візьму, годинник заведу,
бо не годиться так стоять йому без діла,
у дитсадочок я піду синочка заведу,
ще ніби вчора мама мене сюди водила.
А час летить без зупину,
Це лиш моменти життя,
А ми рахуєм хвилину,
Куди нема вороття,
А час летить без зупину,
Роки створили віка,
Переведу на годину,
Ця часу стрімка ріка
А час летить без зупину,
Це лиш моменти життя,
А ми рахуєм хвилину,
Куди нема вороття,
А час летить без зупину,
Роки створили віка,
Переведу на годину,
Ця часу стрімка ріка
Оставьте свой комментарий