Text1.ru MONATIK - Люди… камені… (Live)

О, Боже, як хотів би я побачити світ
Де люди вільні, як теплий вітер
Який шепоче танцюючим квітам
А вони дарують зимою літо
О, Боже, як хотів би я побачити світ
Де не просто дають обіцянки
Ми обіймаємось до самого ранку
Зустрічаючи сонце
Але люди, як камені
Чекають на щастя
Заростаючи травами
Є люди як гавані
Чекають на ті кораблі
Які не вийшли в плавання
Але все буває, може і прийдуть
Вірю, прийде час і ми побачимо світ
Де розуміють усі наші мрії
Ми перетворюємо їх в надії
Лиш побачивши твої очі
Вірю, прийде час і ми побачимо світ
Де по-справжньому можна літати
Не озираючись на вчорашнє
За це можливо віддати усе
Але люди, як камені
Чекають на щастя
Заростаючи травами
Є люди як гавані
Чекають на ті кораблі
Які не вийшли в плавання
Але все буває, може і прийдуть
Все буває
Люди, як камені
Кам'яні стіни навколо нас
І доводиться рвати у спини
Щоб подолати й побачити (світло)
Треба докладати чимало сил і я
Докладаю усіх зусиль
Якими тільки можна пережити (біль)
Перемолоти (біль)
Передивитись (нас)
Переганяти (нас)
Не перебирати фрази
Перетікати в нову фазу
Вірю, прийде час і ми побачимо світ
Вірю, прийде час і ми побачимо світ
Вірю, прийде час і ми побачимо світ
Вірю, прийде час і ми побачимо світ
Вірю, прийде час і ми побачимо світ
Де люди вільні, як теплий вітер
Який шепоче танцюючим квітам
А вони дарують щастя нам