Text1.ru Громадянин Топінамбур - Елізабет

Мене декілька років поливав свинець.
Я був в обіймах кістлявої смерті.
Всі шляхи, що вели з тобою під вінець,
Проходили крізь хащі із тернів
Всі наші завтра лежать у глибокій труні.
Всі наші мрії розносить вітер,
А трофеї здобуті в цій жорстокій війні,
Ми разом принесли на цвинтар.
Ми разом принесли на цвинтар.
Хоу-хоу
Так повіяло холодом,
Зівʼянув весільний букет.
Хоу-хоу
Так повіяло холодом,
Де ти тепер,
Моя ніжна Елізабет?
Я був у полоні твоїх солодких чар.
Без страху ішов до тебе на страту.
Я блукав у пустелі серед примар.
Ти наді мною завжди мала владу.
Я носив кулон із розбитих сердець.
Пройшов всі прерії до тебе пішки.
Всі шляхи, що вели з тобою під вінець,
Приводили до тебе у ліжко,
Приводили до тебе у ліжко.