Північ - Друг мій кулемет

Мій кулемет вже охолов,
Втомився від моїх розмов.
Ми мовчимо удвох в окопі,
Десь другий номер насторожі.
І я б ніколи не подумав,
Що зброя може стати другом.
Дихаю димом, жду команду «Вогонь»,
А ти стрічку потягнеш з моїх долонь.
Найкращий друг мій кулемет,
З тобою разом бій пройдем.
А потім сядем і закурим,
І про життя шось перетрем.
Тебе з собою на гражданку,
Друже, я б забрав.
У нас з тобою біля Ради
Було б багато дуже справ.
Залізо гріється, піт на щоках,
Ми перемелемо власний страх.
Земля здригається, небо горить,
І вічність стискається у мить.
Порох на шкірі, як чорна печаль,
В наших серцях загартована сталь.
Кожен затвор це останній акорд,
Ми тут тримаємо свій горизонт.
Найкращий друг мій кулемет,
З тобою разом бій пройдем.
А потім сядем і закурим,
І про життя шось перетрем.
Тебе з собою на гражданку,
Друже, я б забрав.
У нас з тобою біля Ради
Було б багато дуже справ.
Найкращий друг мій кулемет,
З тобою разом бій пройдем.
А потім сядем і закурим,
І про життя шось перетрем.
Тебе з собою на гражданку,
Друже, я б забрав.
У нас з тобою біля Ради
Було б багато дуже справ.